Говорили-балакали…
Переможці премії Київська пектораль сезону 2013 року
текст: Анастасія Головненко
фото: архів театру Франко, вистава «Morituri te salutant»
Власне, список переможців:
Особистий внесок у розвиток театрального мистецтва
Неоніла Миколаївна Бугайова (Білецька)
Акторський дебют
Владислав Писаренко. Вистава «Потвора», Театр Драми і комедії на Лівому березі Дніпра
Режисерський дебют
Валентина Сотніченко. Вистава «Потвора», Театр Драми і комедії на Лівому березі Дніпра
Пластичне рішення вистави
Ольга Семьошкіна. Вистава «Morituri te salutant», Національний драматичний театр ім. Івана Франко
Музичне оформлення вистави
Сусанна Карпенко. Вистава «Morituri te salutant», Національний драматичний театр ім. Івана Франко
Сценографія
Олександров Друганов. Вистава «Morituri te salutant», Національний драматичний театр ім. Івана Франко
Чоловіча роль другого плану
Нар. арт. України Василь Баша. Вистава «Morituri te salutant», Національний драматичний театр ім. Івана Франко
Жіноча роль другого плану
Валерія Чайковська. Вистава «Шиндай», Театр юного глядача на Липках
Найкраща чоловіча роль
Євген Ніщук. Вистава «Прекрасний звір у серці», Театральна майстерня «Сузір’я»
Олексій Вертинський. Вистава «Загадкові варіації», Молодий театр
Найкраща жіноча роль
Надія Кондратовська. Вистава «Обіцянка на світанку», компанія «Доміно-Арт»
Режисура
Дмитро Богомазов. Вистава «Morituri te salutant», Національний драматичний театр ім. Івана Франко
Камерна вистава
«Прекрасний звір у серці». Театральна майстерня «Сузір’я», реж. Олексій Кужельний
Дитяча вистава
«Принцеса лебідь», Молодий театр, реж. Ілля Пелюк
Музична вистава
«Лебедине озеро. Сучасна версія», «Київ модерн балет», реж. Раду Поклітару
Драматична вистава
«Morituri te salutant». Театр ім. Івана Франко, реж. Дмитро Богомазов
Вчора ввечері в соціальних мережах набуло популярності інтерв’ю художнього керівника Театру Російської драми ім. Лесі Українки, Михайла Юрійовича Резніковича (опублікованого на сайті видання «Известия»). Тезово його зміст можна передати приблизно так: «театр поїде на гастролі до Санкт-Петербургу; Україна і Росія – рідні брати назавжди; а анексія Криму – річ абсолютно адекватна. Маємо зауважити, що такі слова, приписані Михайлу Юрійовичу або дійсно сказані ним хоча й зустріли чимало обурень, справжнім здивуванням не були.
Сьогодні на прес-конференції з нагоди вручення премії «Київська пектораль», її ведучий, художній керівник майстерні «Сузір’я», Олексій Кужельний спростував справжність цього інтерв’ю, запевнивши, що цю інформацію він отримав від самого пана Резніковича. Щоправда, про відміну або перенесення гастролей київського театру мови не було, тому чого варте таке спростування, видається зрозумілим.
Тема Москви і Криму, Майдану і Небесної сотні так чи інакше постійно поставала між рядами і до відкриття церемонії нагородження, і власне, у промовах номінантів. Не зважаючи на умови та наслідки призначення на посаду міністра культури «голосу майдану», Євгена Ніщука, в жодному разі не оцінюючи саме цього факту, хотілося би звернути увагу на здобуту ним Пектораль. І заявити певні права на справедливість. Звичайно, ця претензія не особисто до міністра, а скоріше до тих, хто «прогнувся» на його честь. Все-таки дешево виглядає нагорода, коли серед номінантів та серед експертної ради є одні й ті самі прізвища…
Мне очень хотелось попасть в номинацию с Богомазовым, он изначально был номинирован на «камерную сцену», и мне хотелось бы проиграть ему. Это была моя такая «эротично-профессиональная фантазия». Этого не случилось, Богомазова перевели в другую категорию, я проиграла Кужельному, и это тоже о чем-то говорит. Но, это нисколько на меня не влияет – я старалась получить какую-то радость, и кажется, мне это удалось.
Главное сейчас, как все время говорят, чтобы не было войны, а как-то не хочется этим довольствоваться, мне кажется, что все мы – уже достаточно зрелые и адекватные люди, которые осознают свои возможности и желания, потребности и перспективы. Нам хочется большего, чем только, чтобы не было войны, поэтому мы будем ставить новые спектакли и ждать новые Пекторали.
Тамара Трунова, режисер, номінант на Найкращу камерну виставу
