|
Януш ҐЛОВАЦЬКИЙ Четверта сестра27 апреля 2009Переклад з польської Олександра Ірванця Увага текст викладено лише для ознайомлення! Всі права на текст захищенні міжнародним законодавством про авторське та суміжні права. Забороняється видання та перевидання, розповсюдження, продаж, публічне виконання, переклад на іноземні мови, постановка спектаклю по п’єсі без письмової згоди автора або правовласника Текст надано Службою інформації та ПІАР Молодого театру Діють: ВІРА МІША ТАНЯ ІВАН ПАВЛОВІЧ ПЄТРОВ КАТЯ ДЖОН ФРІМЕН ҐЕНЕРАЛ КОСТЯ БАБУШКА СТЬОПА КОЛЯ МІЛІЦІАНЄР ЮРІЙ АЛЄКСЄЇЧ ГАРМОНІСТ СОНЯ ОНИЩЕНКО АКТ 1 Сцена 1Про те, що знаходиться в глибині сцени, йтиметься трохи пізніше. В перші хвилини освітленим є тільки просценіум. Можливо, з глядацького залу виходять на сцену й проходять її вглиб, поспішаючи, ВІРА, найстарша з трьох сестер, в стані яскраво вираженої вагітності, і КАТЯ, середульша сестра. Катя на хвильку зупиняється, щоб поправити пластикову торбу з кількома кілограмами м’яса, яка випадає у неї ГОЛОС 1: В категорії документальних фільмів були номіновані режисери Пітер Кулз за фільм “ Дельфіни і ми”, Франсуа Бреньє за “ Один день у Косові”, Ґільєрмо Мартінез за “ Втечу”, Джон Бернер за “ Голокост іще раз” і Джон Фрімен за стрічку “ Діти Москви”. ГОЛОС 2: “ Оскара” отримує… Джон Фрімен за “ Дітей Москви”! Вибух оплесків, вигуки і якась урочиста музика. На просценіум у світлі максимальної кількості рефлекторів виходить американський режисер ДЖОН ФРІМЕН, чоловік середнього віку у смокінгу і СОНЯ ОНИЩЕНКО, дівчинка, молодюсінька, наскільки можливо. ДЖОН ФРІМЕН тримає в руці статуетку “ Оскара”. ДЖОН: Я хочу подякувати членам Академії за те, що вони звернули увагу на мою скромну стрічку. Тут зі мною є Соня Онищенко, дівчинка, яка пройшла крізь саме пекло і наважилась розповісти перед камерою всю правду про те пекло. Вона віддала моєму фільмові своє життя і свою душу. Вибух оплесків. СОНЯ робить скромний кніксен. Гасне світло на просценіумі й висвітлюється сцена. СОНЯ з ФРІМЕНОМ зникають. |
2007–2024 © teatre.com.ua
Все права защищены. При использовании материалов сайта, гиперссылка на teatre.com.ua — обязательна! |
Все материалы Новости Обзоры Актеры Современно Видео Фото обзор Библиотека Портрет Укрдрама Колонки Тиждень п’єси Друзья | Нафаня |
Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед
Не написал ни одного критического материала
Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)
Терялся в подземке Москвы
Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами
Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах
Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)
Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву
В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»
Стал киевским буддистом
Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке