Програма09 мая 2011

Драматургічної лабораторії «Тиждень актуальної української п’єси»

11:05. (ср) Київський академічний Молодий театр (вул. Прорізна, 17)

19:00 — читання п’єси Анастасії Зеленової «Гармония сфер» (реж. — А. Білоус)

19:30 — читання п’єси Валерія Бобровича «Кавказ» (реж. — С. Проскурня)

Off-програма

«Українські драматурги — представники російської хвилі „Нової драми»«

20:30 — читання п’єси Максима Курочкіна «Класс Бенто Бончева» (реж. — А. Май)


12:05. (чт) Культурно-мистецький центр НаУКМА (вул. Іллінська, 9, 2 пов.)

19:00 — читання п’єси Віталія Харамана «Війна» (реж. — К. Ромашенко, С. Жирков)

20:00 — читання п’єси Артура Млояна Сімейні люди (реж. — А. Семенцова)

21:30 — читання п’єси Марисі Нікітюк «Залишені» (реж. — К. Ромашенко, С. Жирков)

13:05. (пт) Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса (вул. Володимирська, 23-В)

19:00 — читання п’єси Олега Гончарова «Доктрина Менделя. 1933»

20:00 — читання тексту Катерини Бабкіної «Три монологи» (виконує Галина Стефанова)

Off-програма

Пам’яті А. Яблонської

21:00 — читання останньої п’єси Анни Яблонської «Язычники» (реж. — П. Юров)

14:05. (сб) Центр сучасного мистецтва «ДАХ» (вул. В. Васильківська (Червоноармiйська), 136)

14:00 — читання п’єси Ірини Гарець «Мамин крестик» (реж. — О. Биков)

15:00 — читання п’єси Ольги Мацюпи «Ностальгія за мрією» (реж. — О. Правосуд)

16.30 — читання п’єси Сергія Лисенка «Пчелы» (реж. — І. Бєліц)

17.00 — читання п’єси Юлії Капусти та Дениса Григораша «Жидкость» (реж. — С. Жирков)

19.00 — читання текстів з колекції маленьких п’єс Сергія Щученка «Придурки» (реж. — С. Шекера)

20:00 — читання п’єси Олега Юніша «Серые будни енотов» (реж. — А. Май)

15:05. (нд) Київський академічний Молодий театр (вул. Прорізна, 17)

Off-програма

12:00 — 17:00 — читання п’єс фіналістів конкурсу на участь у міжнародній програмі співпраці театру Royal Court з українськими драматургами

Віра Маковій «Роз’єднане коло»

Оксана Савченко «День рождение по скайпу»

Маріам Агамян «Живой или мертвый» (реж. — А. Сімсон)

Марина Соколян «Кумарі» (реж. — Д. Гусакво)

Володимир Снєгурченко «Северное сияние» (авторське читання)

Павло Ар’є «Кольори» (реж. — Ю. Маслак)

Євген Марковський «Убить пидара» (авторське читання)

17:30 — Презентація документальної вистави про місто Черкаси Центру «Текст» та Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка.

«Українські драматурги — представники російської хвилі „Нової драми»

19:00 — читання п’єси Наталії Ворожбит «Смешанные чувства» (реж. — С. Мойсеєв)

16:05. (пн) Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса (вул. Володимирська, 23-В)

17:00 — заключний круглий стіл, присвячений проблемам сучасної драматургії


Другие статьи из этого раздела
  • Лев Додин: вырванные мысли*

    «Если всерьез озабочен рождением спектакля, ты волей-неволей анализируешь пьесу или прозу, анализируешь материал жизни, и так или иначе пытаешься разгадать сверхзадачу автора. Но разгадать ее можешь только так, как ты сам ее понимаешь. Нет, наверное, таких режиссеров, которые сознательно берут пьесу с мыслью:» Дай-ка я ее переделаю!.. «Но вообще не самовыражаться невозможно! Можно сколько угодно объяснять Някрошюсу, что нужно ставить проще, он искренне не поймет, о чем речь»
  • Політичні маніпуляції театральної ляльки

    Після кожної вистави учасники Bread and Puppet Theatre випікають хліб та роздають його перехожим. Це не благодійна акція, а одна із засад філософії дешевого мистецтва, яку пропагують Bread and Puppet. Маніфест Cheap Art Philosophy набрав розмаху у 1982 році, коли став відповіддю на комерційне мистецтво, на противагу якому актори Bread and Puppet Theatre вирішили створювати свої вуличні спектаклі, які були би доступні для кожного, незалежно від соціального статусу чи заробітку
  • Алексей Лисовец. Гуманистический императив

    Когда я ставлю спектакль, я ставлю его для зрителя, которым являюсь я сам. И если на прогоне, когда я смотрю уже в сотый раз, у меня ослабевает внимание, я останавливаюсь и начинаю думать, чего не хватает, где я потерял зрителя — но на самом деле я потерял себя. Понятия «и так пройдет» для меня не было и не будет никогда. Лучше не позориться

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?