«Тиждень актуальної п'єси»

Щорічний освітній фестиваль драматургії для підтримки і розвитку української сучасної п'єси, введеня її в світовий драматургійний контекст.

Организатори: центр «Текст», театральний портал «Театре»

Партнери:

Куратори фестивалю:

Продюсер: Василь Білоус

Дизайн: Ельвін Рзаєв

PR: Христина Хоменко

Майстер-класи. День 1+2+308 ноября 2012

«Школа критиків»

Перший день третього «Тижня актуальної п’єси» для більшості розпочався о шостій годині вечора з читок драматичних творів, що відбувалися на камерній сцені Молодого театру. А для деяких — зранку об одинадцятій годині цікавим і пізнавальним семінаром Анни Степанової «Аналіз сучасної п’єси» в новому приміщенні Музею історії Києва. Присутніми були учасники й організатори форуму — молоді драматурги, режисери, актори, критики і художники. Спілкування з викладачем Російського університету театрального мистецтва (ГІТІСу) та Театрально-культурного центру імені Всеволода Мейєрхольда відбувалося три дні і слід зауважити, що з кожним днем кількість слухачів ставала все більшою і більшою. Впевнена, що причиною цьому була «жива» проста мова лектора, постійне провокування до діалогу, роздумів та аналізу на задану тему, та найголовніше — розмова і позиція Анни Степанової (кандидата мистецтвознавства та професора кафедри історії театру Росії РАТІ) — на рівних (зауважую, що основна частина присутніх — молодь). Останнього однозначно дещо бракує у наших мистецьких вишах. А постійна, практично не згасаюча посмішка викладача спонукала лише до прихильності й відкритості слухачів, до бажання полемізувати і не боятися помилятися у відповідях. На прикладі класичних та сучасних (Л. Петрушевська «Любов», П. Пряжко «Життя вдалося» та ін.) п’єс А. Степанова запропонувала їх розглянути за системою вертикальних і горизонтальних площин, котрі допомагають легше й точніше «розшифрувати» драматургічні тексти чи поставлені за ними спектаклі. Обговорювалася і порівнювалася тематика, жанри і сюжети класичної та нової драми, виокремлювалися основні критерії п’єс постдраматичного театру. «Основою класичних п’єс є любов. У сучасних драматичних текстах практично немає любовних історій, сюжети зосереджені на темах самотності, болю і смерті. Наступив час „театру відчаю“ … Кохання може народитися в душі лише вільної людини, в неволі воно не може існувати і розмножуватися», — за словами А. Степанової. В рамках семінарів відбувся відеоперегляд вистави «Лір» режисера Костянтина Богомолова (особливо вразила гра Рози Хайрулліної у ролі Ліра) та уривку з постановки Дмитра Кримова «Донкий Хот», що справили неймовірне враження на присутніх.

Другого дня досить доречною була пізнавальна лекція «Сучасна німецька драматургія» режисера й перекладача Алли Рибікової, адже під час фестивалю відбулася читка сучасної німецькомовної п’єси Н. Хартішвілі «Лів Штайн» і перегляд двох вистав, основаних на цій драматургії — «КомА» Ф. Шмідта та Г. Штаудахера (режисер А. Май) і «Шалена кров» Н. Ерпулат і Є. Гільє (режисер — Алла Рибікова). Вистави викликали цікаві дискусії в учасників фесту, але жодного з них не залишили байдужими. А. Рибікова на лекції розповіла про виникнення нової німецької драми, її засновників і сьогоднішніх представників, про основні критерії побудови їх п’єс, про діяльність Ґете-Інституту та проекту «ШАГ» (збірки російськомовних перекладів сучасної німецькомовної п’єси). Вразила інформація, що останнім часом Фінляндія стала дуже театральною країною, через те, що у цій країні багато перекладають і ставлять зарубіжні твори, пізнаючи і вивчаючи культуру інших країн.

З особливим запалом очікую лекції-перформансу художника, режисера, арт-директора вуличного фестивалю відеоарту «Пусто» — Ксенією Перетрухіною, що матиме назву «Догма художника в театрі». Далі буде…

Вікторія Ільків


Другие статьи из этого раздела

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?