Юродивий Кармен12 ноября 2007

Текст: Марисі Нікітюк
Фото: Ольги Закревської

Український режисер Сергій Швидкий створив чудо-виставу, змусивши драматичного актора Кирила Біна танцювати химерний балет. Він спаяцував саму Кармен. О, ця зловісна і прекрасна жінка з присмаком крові, кожна акторка хотіла б зіграти рокову диво-коханку. Але Кармен екстравагантного хореографа-режисера Швидкого — це хлопчик-пава з гострим носом-клювом. Сцена терпіла ритми фламенко різних красунь в червоних платтях, настав час гротескній паві-трансвеститу з чорною панчохою на голові сколихнути уяви тендітних хлопчиків.

Кармен-Бін гроза баскських контрабандистів Кармен-Бін гроза баскських контрабандистів

Тандем Швидкий-Бін порушив канон смертельного пафосу Проспера Меріме 3 листопада на камерній сцені Молодого театру. Моновистава під назвою «У полоні Кармен у полоні» представлена комічними па модерного балету. Бін на напівзігнутих вистрибує балетні партії Долі-смерті, Солдата-Хосе, Матадора, Бика, Кармен… самої Кармен…

Світло в залі ще не гасне, чорну порожню сцену пронизують прожектори, і заповнюють звуки потягу. За задумом режисера глядачі не просто спостерігають його імпровізації на тему «Кармен», а їдуть у потязі. А під час зупинок спостерігають візуалізовану розповідь блазня. Адже з нього спектакль і починається. Під розвеселий мотивчик на сцені з’являється в клоунському костюмі Кирило Бін він показує канонічні фокуси з вервечками й хустинками, і змушує іграшкову плюшеву овечку долати перешкоди. У блазня з собою велика чорна валіза. Відкривши її, він вивільнив шмат опери «Кармен» Бізе. Клоун розкидає по сцені костюми головних персонажів любовної трагедії, знайдені в валізі. Приміряючи їх, він розпочинає буфонаду на одну персону.

А з валізи ось-ось вирине гротескова Севілья, і в патіо станцює відчайдушна Кармен А з валізи ось-ось вирине гротескова Севілья, і в патіо станцює відчайдушна Кармен

В чорному густому мороці, вихоплений слабким світлом прожектора, наче інфернальньне видіння і провісник смерті з’являється Доля, персонаж з балету «Кармен». Підкреслений пафос кострубатих балетних па ― іронічний і смішний. Бін-Доля, гримасуючи, завмирає в величних позах. В паузах між виходами актора, Сергій Швидкий, переодягнений у провідника, перевіряє квитки, адже глядачі в потязі, а не будь-де.

«Покажіть ваш квиточок» — тероризує публіку провідник Сергій Швидкий «Покажіть ваш квиточок» — тероризує публіку провідник Сергій Швидкий

Потім на сцені з’являється сміховинно-серйозний солдат у касці, комічно натягнутій на самі очі і в рюкзаку на голому тілі. Очевидно це партія юного Хосе, коли той ще був офіцером а не контрабандистом. Далі різні герої у виконанні одного Біна з’являються в сюжетній послідовності, ніби передаючи один одному нитку феєрверку-розповіді. Тож за юним Хосе, з’являється вона…

Мілітарі Хосе вправно вимахує кулаками та вистрибує грізні па Мілітарі Хосе вправно вимахує кулаками та вистрибує грізні па

Вихід Кармен неперевершений. Зі спокусниці одна за одною, наче ненароком, спадають хустки. Вона кидає їх в зал, даючи шанс чоловікам підняти хустку і наблизитись до рокової фламандської роми. Виступ циганки супроводжується арією Марії Калас з однойменної опери. Блазнюючи над трагічним пафосом літературної та оперної Кармен, Швидкий створює свого Кармен, Кармен-трансвестита, юродивого Кармен. Міміка Біна гіпервиразна. Картинно завмираючи, він сексуально оголює то одну, то іншу ногу і піднімає спідниці на всі сторони.

Далі балетну розповідь перебирає Матадор-Бін, а за ним убитий Матадором Бик. Вмирання Бика — найліричніший момент вистави, адже це смерть і Бика, і Кармен, і Хосе в тілі одного блазня — актор в агонії плюється кров’ю. А далі герой збирає свій чемодан і під циркові мотиви, чимчикуючи пінгвінчиком, йде в світлі одинокого прожектора геть.

Сергій Швидкий запропонував легку комічну імпровізацію на тему «Кармен», іронічно обігравши назву: всі перебувають у полоні рокового Кармен, але і циганка за новелою опинилась в полоні нав’язливого кохання, що і призвело до трагічного фіналу. Від Кармен-Калас, до Кармен-Бін півстоліття. Але культура не може вічно ходити з серйозним обличчям, час-від-часу їй треба збивати власну патетику, піддавати сумніву свої найвищі досягнення, адже для мистецтва ніщо не може бути святішим за власне енергію творення. Що і показав своїм легким чарівним експериментом Сергій Швидкий.

Наполеонистий Матадор мрія жінок, дітей і биків Наполеонистий Матадор мрія жінок, дітей і биків

Кармен назавжди! Кармен назавжди!


Другие статьи из этого раздела
  • Сентиментальный сироп для Ады

    Екатерина Степанкова с завидным постоянством создает сентиментальные мелодраматические театральные сиропы, беря тексты пригодные скорее для кино, нежели для театра, она попросту «надевает» их на Аду Роговцеву, полагаясь на ее имя и мастерство.
  • Последнее пристанище европейцев

    В Европе Кристофа Марталера почитают как гения театрального дела и уверены, что его творческий почерк уникален и неподражаем. Его приглашают для постановок во многие театры Европы, а часть его спектаклей — специальные фестивальные проекты, где он всегда желанный гость. Его творчество уже не столько объект для оттачивания острот театральными критиками, сколько предмет серьезных исследований театроведов со всего мира, в частности: Джорджа Баню, Эрики Фишер-Лихте, Девида Рёснера, Ганса-Тиза Леманна — как проявления театра музыкального и театра постдраматического
  • Антиутопический «Гамлет» Оскара Коршуноваса: Безупречно красивая постмодерная скука

    Оскара Коршуноваса ставят в ряд таких известных литовских режиссеров, как Эймунтас Някрошюс и Римас Туминас. В этом году ему выпала честь открыть фестиваль своим мрачным антиутопическим спектаклем «Гамлет». Это чрезвычайно красивый и мастерский спектакль. И настолько же чрезвычайно — длинный и скучный. Почти самым важным в этом «Гамлете» является его мрачная постапокалиптическая атмосфера тоталитарного общества — Эльсинора, — который возвышается на обломках цивилизаций, как последний оплот человеческих страданий, рока и ненависти
  • Гогольfest Ковчег: тайны красной программы

    Некоторые заметки о зарубежных спектаклях возможно последнего мультидисциплинарного фестиваля Гогольfest
  • «Анна Каренина»: опиумная страсть

    Эйфмановская «Анна Каренина» открыла зрителю темную бездну обреченной женской души и хаос настоящей, сокрушающей страсти. Умышленно отказавшись от побочных линий, режиссёр аккумулировал все драматическое напряжение романа в треугольнике: Каренина — Вронский — Каренин

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?