Вистава «Готель Мафусаїл» в Києві28 августа 2012

12 та 13 вересня о 19:30 в приміщенні малої зали Палацу «Україна» Британська Рада презентує виставу «Готель Мафусаїл» англійської театральної компанії imitating the dog (імітуючи собаку). imitating the dog була заснована у Лідсі 1998 року. Відтоді трупа представила 5 великих спектаклів, серед яких — «Готель Мафусаїл: Einmal ist Kenimal (одного разу значить ніколи)» (1999), «Ковчег» (2000), «Злочинні насолоди» (2001), «П’ять миль і падіння» (2002/3), «Келлерман» (2009) та «Казки з бару „Загублені душі» (2009/10). Трупа використовує у своїх постановках цифрові медіа, дизайн та фізичний перформанс з метою створення самобутніх світів, у яких досліджуються загально людські та особисті одержимості, а саме — власна ідентичність, смерть, любов та сексуальність.

Синопсис «Готелю Мафусаїл»

Гарі працює нічним портьє у готелі в одному з європейських міст, що потерпає від війни. Незважаючи на далекі відлуння гарматного вогню та мінометного обстрілу, у своїй роботі він цінує спокій та усамітнення. Його сповнює вдячність, адже усе, що він мусить робити — це реєструвати гостей та показувати їм їхні кімнати. Однак у Гаррі є одна проблема, яку він відчайдушно намагається владнати, — він не пам’ятає, як потрапив до готелю, або ж чим він займався раніше. Він навіть не впевнений, чи Гаррі — його справжнє ім’я.

Дивакувата пара порушує спокій вечорів Гаррі на робочому місці, дражнучи його історіями з його власного минулого. Несподівано з’являється жінка у пошуках кімнати на ніч. Він реєструє її. Вони розмовляють, потім випивають. Усе скінчується у ліжку. Як вона пояснює: це саме те, чим займаються самотні люди коли гадають, що їхній світ наближається до кінця. Вона розповідає йому історію, що видається йому вже почутою раніше. Вона розповідає історію, що починає роз’яснювати йому, чому готель сповнений дивних звуків та шепотінь, й чому коли він піднімає слухавку посеред глухої ночі, усе, що він чує, — це власні слова у відлунні «алло, алло, чи можу я вам допомогти, чи можу я вам допомогти?»

Вона розповідає йому історію, що роз’яснює йому, чому він щоразу продовжує бігти коридорами готелю до Кімнати № 14, у якому мертва жінка на ліжку з пістолетом в одній руці та фотографією в іншій.

Вона розповідає йому історію про його минуле, повість про його власне прокляття. Але Гаррі все одно не може пригадати. І це саме те, що змушує його страждати. Його покарання — витримувати цю історію знову та знову.

Сценарій та режисура: Ендрю Квік, Піт Брукс

Актори:

Емі — Морвен Макбет

Гаррі — Саймон Вейнрайт

Дивак — Ричард Малкольм /
Домінік Фітч

Дивачка — Анна Вілсон-Гол

Вхід: 120–200 грн.


Другие статьи из этого раздела
  • Концерт японської музики Ґаґаку в Києві

    7 червня о 19:00 в приміщені Центру культури та мистецтв НТУУ «КПІ» (пр. Перемоги, 37) відбудеться концерт японського колективу «Отоновакай», який виконує музику Ґаґаку

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?