В PostPlayТеатрі зіграють виставу на підтримку бійця ато26 апреля 2016

 

30 квітня, 19.00

«Кримський дім» (вул. Суворова, 9)

 

Перформативна акція Антона Романова і Дена Гуменного «Питання» – інтерактивно-дискутивний спектакль, у якому глядачам пропонується долучитися до полілогу акторів. Теми формуються щоразу нові – з «порядку денного», від найактуальніших питаннь, наприклад, проблем виживання в Україні ЛГБТ-спільноти до філософсько-світоглядних на кшталт етики у вживанні м’яса або утримання тварин в зоопарках. Тривалість обговорення визначається режисером по ходу дії, а блоки з питань перебиваються монологами акторів про театр, як мистецтво, повертаючи свідомість глядача з платформи ток-шоу на театральну сцену. Після вистави за традицією театру відбувається обговорення, де можна подискутувати і про теми постановки, і про її формат, і про сучасний театр в цілому. Рівень обговорення як на виставі так і після неї цілком залежить від аудиторії.

29-річний Артур Мельник з Житомирської області мобілізований в ЗСУ. Артур з багатодітної родини, де семеро дітей рідні й четверо – всиновлені. Двоє з них – військові в зоні ато. Серед них – Артур. Хлопець отримав закриту травму спинного мозку 21 серпня 2015 року. На сьогодні діагноз Артура – глибокий парапарез, нижня параплегія (нижні кінцівки не рухаються, функції тазу порушені). В центр «НОДУС» поступив 12 квітня цього року на 3-місячний курс нейрореабілітації в рамках благодійного проекту для учасників ато. За цією програму бійцям надається знижка 25% від загальної вартості реабілітації 111 тис. гривень на місяць. Перший місяць оплачено з бюджету Житомирської ОДА, на ще два родина, волонтери й усі небайдужі збирають своїми силами. Серед них і PostPlayТеатр



Другие статьи из этого раздела

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?