В Києві розпочинається ДУСТ²: Дні українського сучасного театру і танцю20 июня 2018

З 21 по 23 червня на Сцені 6 Довженко-Центру проходитиме театральний шоукейс – ДУСТ² та конференція про перформативні мистецтва  IETM. Це зріз перформативних практик українського незалежного та експериментального театру, який свідомо протиставляє себе як естетиці класичних та академічних театрів, так і їхній бізнес-моделі, запроваджуючи сміливі пошуки на кордонах різних мистецтв.

Окрім того, ДУСТ² – це публічна арт-програма міжнародної конференції професійної панєвропейської мережі перформативних мистецтв IETM. Її завдання – представити український недержавний та експериментальний театр і сучасний танець. ДУСТ² – це спроба театральної вівісекції та дезінсекції.

Шість вистав триденного шоукейсу були обрані з-поміж майже 50 незалежних проектів з усієї України. Завдання відбору полягало у тому аби датии можливість киянам і гостям з інших міст та країн побачити найцікавіші і найбільш майстерні роботи незалежних та експериментальних театрів. Побачити, яким різним може бути українське перформативне мистецтво.

Програма ДУСТ²: Днях українського сучасного театру і танцю:

21 червня, 19:00. «Каліки», комедія про двох крутих пацанів, які розмовляють про дівчат – спектакль Київського академічного театру «Золоті ворота», поставлений Стасом Жирковим. Ці двоє хлопців заприятелювали в реабілітаційній клініці. Вони ведуть типу «дорослі» розмови – про дівчат та про майбутнє, у якому не буде хвороб… Зрештою, завжди варто пам’ятати: безглуздо марнувати життя, намагаючись змінити те, що не в змозі змінити. Краще витратити ці зусилля, аби зробити когось щасливим. Бодай на мить. Вистава створена за п’єсою сучасного німецького драматурга Серґія Ґьоснера «Mongos» за підтримки Ґете Інституту в Україні. «Каліки» – про проблеми дорослішання тинейджерів, які тільки посилюються через набуту ними інвалідність.

21 червня, 20:00. «Весілля», опера-традиція від Наталки Половинки та Львівського центру «Слово і Голос». Старовинні українські весільні пісні поєднуються із модерною сценографією Сергія Савченка, відеоартом та костюмами від сучасної української дизайнерки Оксани Караванської. Всі ці елементи сплітаються у надзвичайно тендітне, мерехтливе та водночас складно виконане мереживо театрального дійства. Це не відтворення весільного обряду чи ритуальним театром. Постановниця, акторки та художники говорять сучасною мовою зі сучасними глядачами на теми, що актуальні у всі часи для всіх людей всіх народів – про любов, людські взаємини, жінку та чоловіка, про рід та родину, дітей та батьків.

22 червня, 19.00. «Мапа ідентичності / мова ворожнечі» – невистава Антона Романова та його майстерні «Нетеатр». Це партисипативний та перформативний монолог оголеної людини про втрату власної ідентичності та спробу розібратися у причинах власної нетерпимості до ідентичностей інших. Антон Романов, режисер і перформер, народився і виріс у Криму і був вимушений переїхати до Києва після анексії Криму. Невистава «Мапа ідентичності / Мова ворожнечі» – тест щирості та відважності глядачів.

22 червня, 20:00. «Кицюня» – дуже чорна комедія від Дикого театру та режисера Максима Голенка, переможець театральної програми Британської Ради в Україні «Taking the Stage-2017». Виставу створено за п’єсою «Лейтенант з острова Інішмор» Мартіна МакДони, автора «Залягти в Брюгге» та «Трьох білбордів у бік Еббінга». «Кицюня» реактуалізує дуже чорну комедію МакДони, переносячи її, географічно та культурно, до України. Виявляється, Ірландія та Україна мають значно більше спільного, аніж нам здається.

23 червня, 19:00. «Осінь на Плутоні» – проект незалежного режисера і драматурга Сашка Брами спільно з Львівським театром імені Леся Курбаса. Свої вистави Сашко називає «театром досвіду», кожній з них передує тривалий період вивчення обраної для роботи теми. Для «Осені на Плутоні» Сашко і група волонтерів більше року відвідували мешканців одного львівського геріартричного пенсіонату. Приносили їм домашні смаколики, допомагали, розмовляли із ними про їхнє життя і минуле. Саме ці розповіді лягли в основу вистави. А замість літніх людей з’явилися ляльки людського зросту. Вистава створена на перетині документального та лялькового театру, танцювально-перформативних практик та просторового аудіо-дизайну.

23 червня, 20:30. «Тральфамадор» – танцювальний перформанс з елементами імпровізації, створений хореографом Русланом Барановим та його командою RB&Co. Поштовхом до створення саме цієї вистави послужив роман Курта Воннегута «Бійня номер п’ять», а для опису вистави автори також взяли уривок із цієї книги: «…На Тральфамадорі немає телеграм. Але ви вгадали: кожна така група символів містить якесь важливе, коротке повідомлення, наприклад, опис ситуації чи якусь сцену. І тральфамадорські читачі сприймають усі їх водночас, а не так, що спершу це, тоді те. І між цими повідомленнями не існує якогось зв'язку, окрім того факту, що автор ретельно їх підібрав. Бо його мета - створити таку комбінацію, щоб читач, зиркнувши на неї і охопивши її своїм поглядом, побачив образ життя, прекрасного і несподіваного, і наповненого глибоким змістом. У такому творі немає ні початку, ні середини, ні кінця, ні інтриги, ні моралі, ні причини, ні наслідку. Свої книжки ми цінуємо за глибину багатьох чудових митей, побачених і зафіксованих єдиним поглядом».

Квитки на всі події ДУСТ² (квиток на окрему виставу, абонемент на день чи абонемент на три дні) за посиланням: https://karabas.com/tours/dust-tour

IETM – це одна з найбільших міжнародних мереж у сфері сучасного перформативного мистецтва, яка об’єднує понад 500 організацій та індивідуальних фахівців. Мережа була заснована 1981 року як незалежна ініціатива для міжнародного професійного діалогу та обміну знаннями. IETM проводить свої зустрічі в різних європейських містах кілька разів на рік. Цьогоріч Satellite Meeting вперше відбудеться в Україні.

Вистава «Осінь на Плутоні» Вистава «Осінь на Плутоні»


Другие статьи из этого раздела

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?