Диплом

Створення документальної вистави «Диплом» незалежною театральною групою. В основі п’єси сотні інтерв’ю про систему національної вищої освіти

 

Спільнокошт проекту «Диплом».

«Диплом» — це безпристрасне, незаангажоване дослідження мрій, амбіцій, перспектив, цінностей та світогляду передовсім молодого покоління українців. Це розповідь про тих, хто обирає майбутнє країни. Про тих, кого не влаштовують корупція, сексуальні домагання та клішовані догмати радянської ідеології. Це проект для тих, хто бажає знати правду і хоче вчитися бути Людиною.

Кількарічний проект Сашка Брами «Диплом» увійшов у свою фінальну стадію — триває робота над виставою. Нині силами студентів-акторів ЛНУ імені Івана Франка в стінах Львівського театру імені Леся Курбаса готується документальний спектакль, в основі якого п’єса, змонтована з «живих» свідчень і голосів. Ваших свідчень і голосів!

Роботу над проектом розпочато взимку 2012 року зі збору розповідей абітурієнтів, їх батьків, студентів, випускників, викладачів з різних ВУЗів та міст України. Було записано понад 200 широкоформатних інтерв’ю, до розшифрування яких долучилися кілька десятків волонтерів. Зрештою, увесь масив документального матеріалу був опрацьований і на його основі постала п’єса про сучасну систему національної вищої освіти.

Соціологи стверджують, що близько половини усіх володарів заповітних ДИПЛОМІВ працюють не за фахом. Можливо, щаслива інша половина? Можливо, нас не тому вчать? Можливо, ми самі не тому вчимося? Система освіти викликає багато запитань. І навіть коли ви тримаєте в руках ДИПЛОМ, питання лишаються. Отже, цей артефакт аж ніяк не є відповіддю і кінцевим пунктом у мандрівці до істини…

Життя доводить: уся державна система глибокою мережею коріння пов’язана із системою освіти. Перші іспити із гідності, порядності, толерантності ми складаємо у навчальних закладах. Напевно, саме тому студенти були першими, хто вийшли на Майдани України, запустивши незворотній механізм оновлення. Нині в нашій країні розпочався «капітальний ремонт» системи. Час серйозно говорити про нашу освіту. Станом на сьогодні проект знаходиться на завершальній стадії своєї реалізації. Тривають репетиції… Прем’єра запланована на 15–22 травня 2014 у Львові. Потім гастролі до Києва і Донецька.

Нам дуже і дуже важливо зібрати кошти для того, щоб купити необхідне технічне обладнання (радіосистему з двома ручними мікрофонами), а також покрити витрати на офрмлення сцени (металевий каркас, екран для відеопроекцій, реквізит). Уся робота й надалі здійснюватиметься на волонтерських засадах. Громадська організація «Театральна платформа» та увесь творчий колектив проекту «Диплом» запрошують долучитися до створення вистави і заразом — до створення нашого спільного майбутнього.

В команді проекту Сашко Брама, драматург, автор проекту «Диплом», Ірина Чужинова, театрознавець, ГО «Театральна платформа».

 

Будь-які питання та за вимогою — скани фінансових документів про використання коштів: theplatforma@gmail.com.


Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?