«Європейські театральні студії» запрошують на зустріч «ТЕАТР.DOC: Театр.Соціум.Політика»12 марта 2015

 

16 березня, 19.30

Мікросцена театру «Сузір'я» (вул. Ярославів вал, 16)

 

Російський Театр.Doc вже більше 10 років працює у галузі документального театру і є одним з найпотужніших подібних центрів на території СНД. Театр, заснований на документальних текстах та інтерв'ю, є особливим жанром, що існує на стику мистецтва і злободенного соціального аналізу. Творчі групи театру створюють вистави на основі зустрічей з реальними людьми, на найактуальніші теми навколишньої дійсності. Використовуються документальні свідчення, техніка verbatim, «глибока імпровізація», театральні ігри та тренінги.

Анастасія ПАТЛАЙ – актриса, режисер Театру.doc. Закінчила Ташкентський театральний інститут, Майстерню режисури документального кіно і документального театру Марини Розбєжкіної і Михайла Угарова. Режисер вистав «Ображені почуття» (по слідах переслідування організаторів виставок «Обережно, релігія!» і «Заборонене мистецтво»), «Тут був Коля», «Сукня прямого силуету відрізне по лінії талії», «Покараний обман» (за п'єсами вихованців Можайской підліткової колонії), «КОТ БУВ ... Досвід прочитання телефонного довідника». Грає у виставах Театра.Doc: «Час 18» (режисер Михайло Угаров), «150 причин не захищати Батьківщину» (режисер Олена Гремина).

Наталія ВОРОЖБИТ — київський драматург, сценарист. 2000 року закінчила Літературний інститут ім. Горького у Москві. Один із лідерів руху «Української нової драми», співзасновник центру «Текст»,брала участь у театральних і драматургічних фестивалях «Любимовка», «Нова драма» тощо. Стояла у витоків Театру.doc. Зараз є організатором і членом журі українських «Тижня актуальної п’єси», драматургічного конкурсу «Драма.UA».

Автор пєс «Житіє простих» (1994), «Дівчинка з сірниками» (1995), «Супербум та інші подарунки» (1997), «Ширма» (1999), «Галка Моталко» (2002), «Що ти хочеш, український боже?» (2004), «Демони» (2004), «Приєднуюся», «Зерносховище» (2005), «Саша, винеси сміття» (2014). Автор документального проекту «Щоденники Майдану» (2013-2014).


Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?