Royal Court в Україні07 февраля 2011

Британська Рада в Україні та лондонський театр Royal Court

започатковують програму співпраці з молодими драматургами

23 — 26 лютого Україну відвідає керівник міжнародної програми лондонського театру Royal Court Еліз Доджсон. Метою її приїзду є ознайомлення із театральною ситуацією в Україні, запуск програми співпраці з молодими драматургами, офіційні та неформальні зустрічі із українськими театральними діячами — режисерами, менеджерами, критиками.

24 лютого об 11:00 пані Еліз презентує міжнародну програму воркшопів Royal Court для молодих українських драматургів. Місце проведення: Театр ім. Леся Курбаса (Київ, вул. Володимирська, 23-В). За підсумками візиту Британська Рада оголосить порядок і кінцевий термін прийому заявок на участь у програмі.

Також запрошуємо усіх бажаючих на інтерактивну зустріч з Еліз Доджсон та українським драматургом Наталкою Ворожбит 23 лютого о 19:00 у Книгарні «Є» (Київ, вул. Лисенка, 3). Тема зустрічі: «Royal Court та нова світова драматургія».

Театр Royal Court впроваджує аналогічні програми в багатьох країнах вже понад 20 років. Це шанс для молодих драматургів отримати фахову допомогу режисерів і сценаристів у написанні п’єс та їхній постановці у місцевих театрах чи на сцені Royal Court.

Інформація про візит та порядок подання заявок оновлюється на http://www.britishcouncil.org.ua/royalcourt, та невдовзі буде розіслана через партнерську мережу.

Головний партнер проекту: мистецький центр ім. Леся Курбаса

Головний консультант проекту: Сергій Васильєв

Інформаційні партнери та друзі проекту: тижневик «Український Тиждень» та книгарня «Є», театральний портал «Театр», театральний фестиваль «Драбина», Львівський Літературний Фестиваль, мистецький центр ДАХ, театр-студія «Сузір’я»

Програма співпраці Royal Court з молодими драматургами

Відбір авторів для участі у воркшопах відбувається на конкурсній основі. Молоді драматурги і письменники подають на розгляд вже готовий твір рідною мовою, CV та мотиваційний лист, у якому претендент у довільній формі пояснює своє бажання брати участь у проекті. Після формування групи з нею починають працювати тренери Royal Court (як правило, досвідчені драматурги і режисери). Володіння англійською мовою не обов’язкове.

На першому семінарі, що триває близько тижня, вони обговорюють із авторами теми майбутніх творів, дають практичні поради щодо засобів їхньої реалізації. На написання першого варіанта п єси драматургам дається три місяці, після чого рукописи розглядаються експертами Royal Court. Театр забезпечує перекладачів як для перекладу текстів, так і для спілкування під час воркшопів.

Після цього влаштовується нова 7–10-денна зустріч, де обговорюються шляхи вдосконалення твору і відбувається його розгляд разом із фаховими режисерами. Іноді на цьому етапі також залучаються актори і організовуються читання п єс. Та, зазвичай, сценічні читання відбуваються через кілька місяців на заключному семінарі, коли готові остаточні варіанти робіт.

До співпраці у цей час запрошуються місцеві режисери, і, як доводить практика, деякі п єси невдовзі здобувають сценічне втілення в театрах країни. Окремі драми приймаються до репертуару Royal Court. Є прецеденти, коли твори, написані протягом реалізації програми, видаються окремою збіркою англійською мовою.

Інформаційна довідка про театр Roayl Court

Театр Royal Court засновано 1956 року. Вже в перший сезон роботи на його сцені з явилася знакова для британського театру п єса Джона Осборна «Озирнись у гніві», що стала символом цілого напрямку так званої «драматургії молодих розсерджених людей». Автори, що належали до цієї плеяди, визначали репертуар британського театру у 60-ті -80-ті роки.

В середині 1990-х Royal Court сприяв народженню течії «new writing« («нової драми») — на його сцені дебютували Марк Равенхілл, Сара Кейн, Мартін Макдонах, творчість яких значною мірою сформувала обличчя сучасного європейського театру. Саме в Royal Court, режисери якого співпрацювали з провідними британськими драматургами від Роберта Болта і Гарольда Пінтера до Керіл Черчіл і Девіда Хеа, відбулися наприкінці 80-х перші експерименти в жанрі verbatim (п єси, створені на основі документальних інтерв’ю з представниками певних соціальних груп).

Взагалі, задуманий як традиційний репертуарний театр, що приділяє увагу як сучасній, так і класичній драмі, приблизно десять років тому Royal Court зосередився лише на постановках сучасних п єс. Це було цілком логічне рішення: адже і в Великій Британії, і в світі цей театр давно асоціюється із лабораторією нової драматургії. Впродовж сезону тут відбувається 15 — 20 прем’єр щойно написаних текстів. П’єси для цього ансамблю спеціально створюють півсотні постійних авторів, а літературний відділ театру розглядає за сезон понад 300 творів, які надсилають сюди ще незаангажовані компанією письменники.

До того ж Royal Court ось вже близько 20 років реалізовує програму, спрямовану на залучення до співпраці драматургів інших країн. З цією метою театр влаштовує по всьому світові — в Європі, Азії, Латинській Америці — семінари для молодих авторів. Як правило, такі проекти тривають від двох до п яти років, звершуючись постановками створених протягом цього періоду творів як на сцені Royal Court, так і інших театрів.

Еліз Доджсон — біографічна довідка

Еліз є членом мистецької команди театру Royal Court з 1985 року — спочатку як директор Театру для молоді, а з 1995 року як директор міжнародної програми. Була першим директором Міжнародної літньої школи (тепер — Міжнародна резиденція Royal Court). З 1995 р. — продюсер Фестивалю молодих драматургів Royal Court. Координувала театральні постановки в багатьох країнах світу, зокрема, Кубі, Нігерії, Мексиці, Росії, Бразилії та Індії. Редактор п’яти антологій міжнародної драматургії та кількох збірок п’єс. Лауреат премії лондонського театру Young Vic (2004 р.), нагороджена членством Ордену Британської Імперії за внесок до «розвитку міжнародної театральної сцени і молодих драматургів за кордоном».


Другие статьи из этого раздела

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?