teatre.com.ua :: український театральний портал

Актори

Ігор Постолов
Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

Ксения Николаева: О любви Доверительная повествовательность тона. Мягкие интонации. Ксения Николаева на сцене уже тридцать лет. Сейчас играет в Театре на Левом берегу Днепра. Ее сценическое и жизненное обаяние сродни дорогому вину: выдержанный вкус. Дочь актрисы, мать художницы, с галереей образов — от Снежной Королевы до Раневской. Мы застаем ее улыбающейся и готовой рассказать о себе… только то, что нам позволено услышать. Вглядитесь — и вы заметите, что ее легкость приправлена горчинкой грусти — от жизни, от трудной и прекрасной сказки театра… от любви. История жизни, которую нам только приоткрыли.

Ахтем Сеитаблаев. Монологи В киевском театре драмы и комедии на Левом берегу он играет чувственного Ромео, в театре русской драмы им. Леси Украинки ― Монаха в «Завещании цело-мудренного бабника». Гармонично настроен, умиротворенно тих, в черных диких глазах ― янтарные бесы.Ахтем Сеитаблаев родился в городе Янгиюль в шестнадцати километрах от Ташкента, вдали от родины

Ольга Лукьяненко «Не у многих людей есть возможность пожить во все времена. Театр — это возможность быть другой, проживать разные жизни, я могу быть какой угодно и по нескольку раз переживать на сцене какие-то счастливые моменты, которые в жизни пробую повторить, но почему-то не получается».

Діма Ярошенко Провідний актор театру ДАХ. Народився 1986 року в місті Жовті Води. Задіяний більше ніж у 6 виставах, серед них трилогія «Макбет», «Річард третій», «Король Лір», Моно-вистава «Ідіот» за Достоєвським, «Український Декамерон» за п’єсою Кліма.

Соломія Мельник Акторка театру ДАХ, киянка, народилася 1984 року. Батьки музиканти, мати керує фольклорний гуртом «Дай Боже», там з трьох рочків Соломія і співає. Для Соломії велике значення має її рідна земля, без пафосу, Просто велике значення.

Міша Кукуюк. До чотирьох Вирвані шматки з неіснуючого щоденника, який завершується четвертою годиною ранку: про дитинство, про осінь, про злих героїв, про Лісовця, про девіантну літературу, про порнографію, про те, що зламалося, про акторську гру і про людей, які більше не живуть…

Обговорення матеріалу

Львівський театр ім. Леся Курбаса. Володимир Кучинський: пряма мова

Як вас називати?
А який ваш e-mail?
Ваша думка
А ви часом не робот?

Автор: Лизавета (16 березня 2008)

Дякую за хороше скомпонований текст:) Володимир Кучинський — геніально світла й позитивна людина. Благо, що йому щастить у зустрічах, людях, ситуаціях. А «воздавати» достатньо пречудовими виставами.

Автор: Аннушка (19 березня 2008)

Кучинський має певне надзавдання перед собою, чи як?, але часто він повторює в інтерв’ю одні і тіж речі — це, мабуть, цілеспрямованість чи усталеність поглядів?..

Автор: Юрка-кучерявий (22 червня 2008)

Я в захваті від театру, що потребує душевних затрат і віддає себе усього глядачу, а не тримає марку дяді, який скаже що робити і як жити далі. Особисто в мене зараз життєвий поворот, я три роки пропрацював актором в провінційному театрі і залишаю його бо те що зараз в ньому відбувається не є мистецтвом самовіддачі. Театр ім. Курбаса для мене це келія в якій я би із задоволенням залишив душу. Недавно був на виставі «Ма-на-хата». Так тримати! З Божою поміччю сподіваюсь знайти роботу в театрі…

Автор: олечка (2 тижня, 6 днiв тому)

цей театр є джерелом чистої істини. він живе задля нашого життя, нашого росту, розвитку, самопізнання. у цих людей можна навчитись багатьом речам, котрі є такими потрібними у наш час, бо зараз просто-на-просто правди дуже мало. катастрофічно не вистачає кисню і вистав, котрі заставляють думати, рости, міняти ставлення до життя. щиро дякую Володимиру Кучинському та Марисі Нікітюк за таку важливу, корисну і цікаву інформацію. маю великі надії на цей театр. ДЯКУЮ ВАМ, КУРБАСІВЦІ, ЗА ТЕ, ЩО ВИ Є!!!

Автор: Gjlfnrsdtwm (19 жовтня 2008)

Займатися собою за гроші платників податків звичайно розкіш…