teatre.com.ua :: український театральний портал

Актори

Володимир Мiнєнко
Вперше у шість років вийшов на сцену в «Голому королі» В ролі хлопчика, що кричав «подивіться король голий!» Театр і сцену Володимир не любив аж до вступу в Національний університет театру кіно і телебачення імені Карпенка-Карого у 2003. Тут він зустрів Влада Троїцького і потрапив в театр «ДАХ».

Ахтем Сеитаблаев. Монологи В киевском театре драмы и комедии на Левом берегу он играет чувственного Ромео, в театре русской драмы им. Леси Украинки ― Монаха в «Завещании цело-мудренного бабника». Гармонично настроен, умиротворенно тих, в черных диких глазах ― янтарные бесы.Ахтем Сеитаблаев родился в городе Янгиюль в шестнадцати километрах от Ташкента, вдали от родины

Міша Кукуюк. До чотирьох Вирвані шматки з неіснуючого щоденника, який завершується четвертою годиною ранку: про дитинство, про осінь, про злих героїв, про Лісовця, про девіантну літературу, про порнографію, про те, що зламалося, про акторську гру і про людей, які більше не живуть…

Ігор Постолов Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

Актерский розыгрыш Смоктуновский снимает трубку. —- Кто это? Шостакович? Здравствуй, дорогой Дмитрий Дмитриевич. Беда, не могу заниматься. Рояль не влезает, никак не можем в номер втащить. Понял… Завтра мы подъемный кран пригоним, может быть, с его помощью через окно мы как-нибудь втащим этот рояль. Сломается, говоришь? Ну, сломается и сломается. Ничего не поделаешь. Но мне же надо работать. Митя, бывай здоров…

Ксения Николаева: О любви Доверительная повествовательность тона. Мягкие интонации. Ксения Николаева на сцене уже тридцать лет. Сейчас играет в Театре на Левом берегу Днепра. Ее сценическое и жизненное обаяние сродни дорогому вину: выдержанный вкус. Дочь актрисы, мать художницы, с галереей образов — от Снежной Королевы до Раневской. Мы застаем ее улыбающейся и готовой рассказать о себе… только то, что нам позволено услышать. Вглядитесь — и вы заметите, что ее легкость приправлена горчинкой грусти — от жизни, от трудной и прекрасной сказки театра… от любви. История жизни, которую нам только приоткрыли.

Діма Ярошенко Провідний актор театру ДАХ. Народився 1986 року в місті Жовті Води. Задіяний більше ніж у 6 виставах, серед них трилогія «Макбет», «Річард третій», «Король Лір», Моно-вистава «Ідіот» за Достоєвським, «Український Декамерон» за п’єсою Кліма.

Обговорення матеріалу

Лолита, два взгляда.

Як вас називати?
А який ваш e-mail?
Ваша думка
А ви часом не робот?

Автор: blohhha (16 квiтня 2008)

Дівчатка, ваші думки дуже субєктивні, але в силу деяких обстаивн обмеженості простору, обєктивними вони і не можуть бути. Цікаво було почитати. Навіть виникло бажання викинути на огляд свої, чисто субєктивні гадки про цю виставу. Скорше, навіть рефлексії. Чисто субєктивнеі. Тож, якщо дозволите…Мені дуже зотілось плакати після перегляду цієї вистави. Я б навіть плакала, якби вміла… від образи…на режисера. Як я надіялась на цю постановку. Хотілось здивування, враження, потрясіння. А вийшло… Один тільки Суржиков вартий доброго слова. Це на рахунок контрапункту щодо вашої думки. Я зараз кажу про нього як про актора в одній ролі. Він, як зміг, зробив все можливе у відведеній режисером ділянці Набокова. Пробачте, шанувальники ОЛІ, на неї я теж сподівалась. Але… Головна проблема тут в тому, що у виставі «Лоліта» — немає Лоліти. Бігає по сцені маленьке, білокуре істотство, яке грає (і звідки то вони взялися?!) своїми трьома штампами недоджульєту. Але, нагрішив тут більш за все звичайно режисер! Він холодний, повністю, і хай би хто мені що не казав про його душу. Він холодний до теми, холодний до події, до того ж таке відверте цитування Кубрика — це злочин! Тьфу, короче. Скажу тільки спасибі за Суржикова, якого Андрій зумів розкомплексувати і зняти той зажим, від якого актор постійно пітнів як диявол. Образливо за художника, роботу якого (а робота достойна) просто похєрили… Самаєва не вийшла ні на крок з попередніх «Черги» і «Останнього героя». Пробачте, за різкість — накипіло!

Автор: Дилетант (16 квiтня 2008)

уважаемая blohhha не думаю, что вам стоит так извеняться за свое мнение. По-мойму именно для этого коментаррии и сделаны. Вообще было бы чудесно если бы авторы Портала активней провоцировали своими статьями выражение мнений читателей о спектаклях. Только в такой способ возможна та самая объективность. Ну, и я вас поздравляю Марыся: две статьи (одна из которых не ваша) без сомнений хорошо. Лучше было бы если бы они были полярными, но это уже такое…

Автор: ольга (17 квiтня 2008)

М-да, господа… И я согласна с тем, что с похвалами Лукьяненко вы как-то погорячились. Маленькая она, к сожалению, и совсем не думает.В смысле — нет процесса в человеке… И в Кобзаре процесса нет. Есть исполнение трюка. А вот Суржиков этим может похвастаться. Да, не Гумберт, да, потеет, но МЫСЛИТ, елки-палки! И, к счастью, понимает что делает сам и что происходит вокруг него. Достойный артист! А Леся хороша лишь во второй части монолога.А до того момента как заиграла действительно демонстрировала благоприобретенное у Богомазова

Автор: Лялька (19 квiтня 2008)

Ходила на Лоліту — самі розчарування. Нудно. Де в чому згодна з дівчатами — Гумберт не годиться. Суржиков міг сподобатися лише афектарним особистостям.

Автор: blohhha (21 квiтня 2008)

дякую